Пропасти нет

груб.-прост., неодобр.

• ПОГИБЕЛИ < ПРОПАСТИ> на кого-что НЕТ! substand, rude

[these forms only; the resulting phrase is used as Interj] used to express indignation, annoyance at s.o. or sth.: погибели на X-a нет! ≈ (God) damn X!; [in limited contexts] X will be the death of me!; will I (we) never be rid of X!

=====

     ♦ Григорий с досадой сказал: "Ты, бабушка, лучше дай косу..." Старуха сурово глянула на Григория и отвернулась. "Ступай сам возьми, она, никак, под сараем висит"... Когда [Григорий] проходил мимо старухи, [он] отчётливо слышал, как та проговорила: "Погибели на вас, проклятых, нету!" К этому было не привыкать Григорию. Он давно видел, с каким настроением встречают их жители хуторов (Шолохов 5). Grigory said irritably, "You'd better give me that scythe. Granny..." The old woman looked hard at Grigory and turned away. "Go and get it yourself. It must be hanging up in the shed.".. As he [Grigory] walked past the woman, [he] distinctly heard her say, "Will we never be rid of you, spongers!" This was nothing new for Grigory. He had long been aware of the attitude to them in the villages (5a).

а то нет!

в заводе нет

в ногах правды нет

живого места нет

живой нитки нет

житья нет

и в заводе нет

и в мыслях нет

и в уме нет

и ваших нет

и звания нет

и разговора нет

и разговору нет

износа нет

износу нет

конца и краю нет

конца-краю нет

конца нет

креста нет

кровинки в лице нет

кровиночки в лице нет

кровинки на лице нет

кровиночки на лице нет

ладу нет

лица нет

моченьки нет

мочи нет

мудреного нет

на вкус на цвет товарища нет

на вкус и на цвет товарища нет

на вкус и цвет товарища нет

на вкус на цвет товарищей нет

на вкус и на цвет товарищей нет

на нет и суда нет

нет бы

нет да нет

нет дела

нет дураков!

нет дыма без огня

нет дыму без огня

нет и нет

нет и следа

нет, извини

нет, извините

нет как нет

нет места

нет недостатка

нет-нет да...

нет-нет и...

нет-нет да и...

нет ни складу ни ладу

нет никакого удержу

нет ничего общего

нет перевода

нет пророка в отечестве своем

нет пророка в своем отечестве

нет розы без шипов

нет стыда в глазах

нет того чтобы

нет, ты только подумай!

нет удержу

нет, уж извини

нет, уж извините

нет, уж это извини

нет, уж это извините

нет хода

нет ходу

нет худа без добра

нет числа

нет, что вы!

нет, что ты!

нет чтобы

ни конца ни краю нет

ни кровинки в лице нет

ни кровиночки в лице нет

ни кровинки на лице нет

ни кровиночки на лице нет

ни одной живой нитки нет

ни одной сухой нитки нет

ни стыда ни совести нет

никак нет

нужды нет

отбою нет

отбоя нет

погибели нет!

подступа нет

подступу нет

приступа нет

приступу нет

пропасти нет!

прохода нет

проходу нет

птичьего молока нет

свести на нет

сводить на нет

сил нет

сил нет

сил нет, до чего

сил нет, как

слада нет

сладу нет

слов нет

слова нет

слов нет

слова нет

сноса нет

сносу нет

сойти на нет

спаса нет

спасения нет

спасу нет

спора нет

спору нет

суда нет

сухой нитки нет

сходить на нет

счета нет

счету нет

так нет

так нет же

только птичьего молока нет

управы нет

цены нет

чего только нет

на краю пропасти

пропасти нет!

gener. ¡voto a cien mil de a caballo!

см. пропасти нет

• ПОГИБЕЛИ < ПРОПАСТИ> на кого-что НЕТ! substand, rude

[these forms only; the resulting phrase is used as Interj] used to express indignation, annoyance at s.o. or sth.: погибели на X-a нет! ≈ (God) damn X!; [in limited contexts] X will be the death of me!; will I (we) never be rid of X!

=====

     ♦ Григорий с досадой сказал: "Ты, бабушка, лучше дай косу..." Старуха сурово глянула на Григория и отвернулась. "Ступай сам возьми, она, никак, под сараем висит"... Когда [Григорий] проходил мимо старухи, [он] отчётливо слышал, как та проговорила: "Погибели на вас, проклятых, нету!" К этому было не привыкать Григорию. Он давно видел, с каким настроением встречают их жители хуторов (Шолохов 5). Grigory said irritably, "You'd better give me that scythe. Granny..." The old woman looked hard at Grigory and turned away. "Go and get it yourself. It must be hanging up in the shed.".. As he [Grigory] walked past the woman, [he] distinctly heard her say, "Will we never be rid of you, spongers!" This was nothing new for Grigory. He had long been aware of the attitude to them in the villages (5a).

- пропасти нет

- тьфу пропасть!

- чёртова пропасть

f (36; ab Gpl. e.) Abgrund m, Kluft; F Unmenge, Haufen m; тьфу; P пропасти нет (на В jemanden) soll der Teufel holen

сов.

1. гум (бедарак, ғоиб) шудан, ғайб задан, мафқуд шудан у меня пропала книга китоби ман гум шуд пропасть без вести беному нишон шудан. бедарак рафтан

2. ғоиб шудан, ғайб задан; горы пропали из виду кӯҳҳо аз назар ғоиб шуданд

3. рафтан, намондан, аз даст (аз миён, аз байн) раф­тан; у него пропало зрение ӯ кӯр (нобино) шуд; запах пропал бӯ рафт, бӯй парид маҳв шудан, нобуд шудан, халок шудан, мурдан; цветы пропали от мороза гулҳо аз хунукӣ нобуд шуданд

4. зоеъ (беҳуда) рафтан, бар абас (ба хадар) рафтан, табоҳ шудан; у меня пропал даром целый час як соат вақтам беҳуда гузашт пан или пропал, либо пан, либо пропал погов. ё шоҳ ё гадо; хар чӣ бодо бод; пропади (пропадай) пропадом! нест шав!, дафъ шав!, гум шав!, садқаи сар!; пиши пропало мурдам гуфтан гир, сабил монд (расво шуд) гуфтан гир

ж

1. чар, партгоҳ. ҷуқурии бетаг, варта, ғаркоб; горная тропинка вилась над пропастью пайраҳаи кӯҳӣ қад-кади партгоҳ мерафт // фазои бепоён, қаър, умқ; морская пропасть поглотан корабль қаъри баҳр киштиро фурў бурд

2. перен. фарқи кал он, тафовути бузург; между ними лежит пропасть байни онҳо фарқи калон аст, фарқи байни онҳо аз замин то осмон аст

3. разг аз ҳад зиёд (афзун), як дунё, як олам; у него пропасть дел ӯ як олам кор дорад

4. в знач. межд. разг. [эҳ] сабилмонда. [эҳ] зормонда; тьфу [ты] пропасть ! А я не узнал тебя оббо (тавба)! Туро нашинохтаам пропасти нет на кого-что проста замин ба комаш намекашад, ки…

I. сила, міць (р. моци), (реже) міч (р. мочи); срв. Могота, Мощь, Сила. [Як мала у тебе сила, то з гуртом єднайся ти (Грінч.)]. Сколько, что есть -чи, во всю мочь - з усієї сили (моци), що-сили, чим-дуж, на всю витягу. Работать, сколько есть -чи, изо всей -чи - робити з усієї снаги, працювати з усієї сили (моци). Бежать изо всей -чи - бігти в усієї сили (мочи), чим-дуж, на всю витягу, що-духу (в тілі). [Он чоловік біжить з усеї мочи (Грінч.). На всю витягу - в ярок (Житом.). Біжу що-духу в тілі (М. Вовч.). А ну, коню! що- духу! (Стар.)]. Грести изо всей -чи - гребти що-сили, з усієї сили (моци). Кричать что есть -чи, изо всей -чи - що-сили, з усієї сили (моци) кричати; срв.

II. Мат 5. Нет -чи - не сила, нема(є) сили, нема(є) снаги. [З тобою жить не довелось, без тебе жить не сила (Франко). Нема сили такі дурниці слухати (Київщ.). Робив-би, дак немає снаги (Козелеч.)]. Нет -чи терпеть, выдержать кому - не сила терпіти кому, не видержка (терпіти) кому. [Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Не пересидів панич і двох хвилин, як побачив, що далі йому сидіти не видержка: геть по всій хаті чути було якийсь гнилий сморід (Крим.)]. Не в мочь мне, нам - не сила моя (мені), не наша сила, нам не сила. [Голубчики, каже, не наша сила (ЗОЮР I). Я думаю, що з ним боротись нам не сила (Самійл.)]. Это мне не в мочь - це не на мою силу (не на мою міч). -чи нет, как он мне надоел - не сила моя, як він мені увірився. Задор берёт, да -чи нет - літав-би, та крил нема; якби жабі хвіст, вона-б поле витолочила. Выбиться из -чи - вибитися з сили (з моци, снаги), знемогтися вкрай. [Вибивсь із моци (Звин.)]. Пока была мочь - поки було сили, поки була снага.

II. Мочь, глаг. -

1) могти (н. вр. можу, -жеш, -жуть, пр. вр. міг, могла), (диал. зап. мочи, могчи); (быть в силах, в состоянии) здужати, здолати, здоліти, змагати, приміти, примогти (що зробити). [Тобі не кажуть учитися, ти собі можеш гуляти (Л. Укр.). Не можу я цього зробити, - сили моєї немає (Київщ.). Де чорт не може, там бабу пішле (Рудан.). Мати стара, сестра мала, - не здужають прати (Чуб.). Давно вже він не робив нічого, - не здолав (М. Вовч.). Міг уже сидіти, але ходити ще не здолав (Ніженщ.). Я або втоплюся, або що! я так жити не здолію (М. Вовч.). Не змагала на найширшім загоні йти порівно з другими (Франко). Очима, примів-би, усіх з'їв (Кониськ.). Зненавидів його так, що примів-би, - в ложці води втопив-би (Грінч.). Приміг-би, - очима з'їв (Номис). Примогла-б, - летіла-б за молодим гусарином (Н.-Лев.)]. Всё, что -гу - усе, що можу. Он всё -жет - він усе може. Не - гу спать - не можу спати. Он не мог сделать этого - він не міг цього зробити. Не -жете ли вы мне сказать? - чи не могли-б ви мені сказати? Не мог ли бы он сюда приехать? - чи не (з)міг-би він сюди приїхати? Желал бы, да не -гу - хотів-би, та не можу. Терпеть его не -гу - терпіти його не можу. Терпеть не -гу, когда… - терпіти не можу, коли…, ненавиджу, коли… [Ненавидю я, коли брешуть в живі очі (Звин.)]. Не -гу знать - не можу (цього) знати. -гу ли я надеяться? - чи можу (смію) я сподіватися? Он не -жет больше защищаться - він не може (не здужа(є), не здолає, не спроможен) більше боронитися. [Полковник наш не здужа боронитись, не вміє він (Грінч.)]. Крепость не -жет более защищаться - фортеця не може (не здолає, не здоліє, не спроможна) більше оборонятися. Он -жет быть небогатым - він може бути небагатим. Не -гу, не -жет (не в силах) - не спроможен. [Не спроможна я встати (Богодух.). Не спроможні ми стільки заплатити (Київ)]. Подайте, сколько -жете - (по)дайте, скільки можете, (по)дайте, що спроможність ваша. Если б я только мог (был бы в силах), убил бы его - примів(-би) (приміг(-би)), - убив-би його. Мог бы, сквозь землю провалился б - примів(-би) (приміг(-би)), крізь землю провалився-б (пішов-би). [Приміг-би, - крізь землю пішов (М. Вовч.)]. Если б только я мог положиться на него - коли-б тільки я міг покластися на його. Это, этого быть не -жет, это не -жет быть - цього бути не може (не може бути), це неможливо. Это -жет быть - це може бути (статися), це можливо. -жет ли (это) быть? - чи може це (так) бути? чи це можливо? Быть -жет да, а быть -жет нет - може так, а може й ні. Не -жет быть, быть не -жет - бути не може, це неможливо. Что -жет быть прекраснее этого подвига? - що може бути краще від цього подвигу? Может быть, быть может, может статься - може, (фамил. мо), може бути, може статися. [А може то мама так тільки казала? може лиха не буде? (Грінч.). Ну що-ж, може се й краще (Коцюб.). Йому-ж так, як і мені, - год тридцять і п'ять, а мо трохи й більше (Грінч.). Да такий здоровий дуб був, що мо-б і втрох не обняв (Драг. Пр.)]. Может быть и вправду (и в самом деле) - може (мо) й справді. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.)]. Может быть, проект ваш удастся - може бути, що проєкт ваш здійсниться, може ваш проєкт здійсниться. Может быть (авось) - може (фам. мо), може чи не, (а)чей, (а)чень. [Розкажу всеньку сторію, може чи не розважу себе (Крим.). Ачей на дні моря позбудусь я горя (М. Ворон.). Ачень лихові таки надокучить з нами бути (М. Грінч.)]. Вот на второй, или, может быть, на третий день - ось другого, чи може (чи там) третього дня. Ось другого, чи там третього дня приходить Миколка сумний-сумний, - і їсти не питає (Тесл.)]. Может быть, и тебе немножко дать? (чего-л.) - може й тобі (хіба й тобі) трошки дати? Могущий, прлг. - спроможний. [Трудова школа зможе підготовити кадри робітників, спроможних виконувати ріжні функції в комуністичному суспільстві (Азб. Ком.)];

2) (быть здоровым) бути дужим, здужати. Как живёте -жете? - як ся маєте? як здужаєте? (см. Поживать).

* * *

без конца и краю

без конца и без краю

конца-краю не видать

конца-краю не видно

конца-краю несть

конца-краю нет

конца и краю не видать

конца и краю не видно

конца и краю несть

конца и краю нет

моя хата с краю

на краю гибели

на краю гроба

на краю земли

на краю могилы

на краю пропасти

на краю света

ни конца ни краю не видать

ни конца ни краю не видно

ни конца ни краю несть

ни конца ни краю нет

1) (коней, предел, рубежная полоса) край (-аю), кінець (-нця), окрай (-аю), окрайок (- айка), закрайок (-йка, берег (-рега), ум. краєчок (-єчка и -єчку), крайчик (-ка), кінчик, окраєчок (-чка); срвн. Конец 1. [Нема краю тихому Дунаю (Пісня). Світає, край неба палає (Шевч.). Карпо одсунувся на самий край призьби (Н.-Лев.). Поруч мене на краєчку всадовився якийсь п'яний чолов'яга (Крим.). На крайчику ліжка обнявшися заснули дві молоді голови (Франко). Я не силкуюся збагнути сю річ до краю (Самійл.). Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Я льотом долетів до гайового окраю, - нема! (М. Вовч.). В кінець гаю, на окрайку стояв дуб-довговік (М. Вовч.). Поставив пляшку на самому березі столу (Сл. Ум.). Надягає черкеску, обшиту по берегах срібним галуном (Мова)]. Край одежды - край, омет (-та). [На гаптовані омети ризи дорогої! (Шевч.)]. Край соломенной крыши - стріха, остріха, острішок (-шка), (судна) облавок (-вка). Края сосуда, кратера и т. п. - вінця (р. вінець), береги, криси (-сів), посудини, кратера. [Розбий яйце об вінця шклянки (Звин.). Кратерові вінця (береги). Глибока миска з крутими берегами (Конотіпщ.). Здавалися йому крисами коло горшка або коло миски (Н.-Лев.)]. До -ёв, до самых -ёв - по вінця, по самі вінця. В уровень с -ями - ущерть, украй. [Не наливай горщика вщерть (Звин.). Її серце налилося щастям ущерть (Н.-Лев.). Злотом насиплю я човен украй (Грінч.)]. Насыпанный в уровень с -ями - щертовий. [Буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім (Сл. Гр.)]. Осторожно, это стакан с острыми -ями! - обережно, в цієї шклянки гострі вінця. Переливать через край - лити через вінця. Течь, литься через край, -ая - литися через вінця. [Повнії чарки всім наливайте, щоб через вінця лилося (Пісня)]. Имеющий широкие края - крисатий; срвн. Широкополый. Лист с вырезными, зубчатыми -ями - листок із вирізними, зубчастими берегами (краями). Край болота - приболоток (-тка). Тут тебе и край! - тут тобі й край! тут тобі й гак! тут тобі й амінь! Сшитый край ткани - см. Рубец. Шов через край - запошивка. Шить через край - запошивати. Рана с рваными -ями - рана з рваними краями. Язва с расползшимися -ями - виразка з розлізлими краями. Конца -аю нет - нема кінця-краю, без кінця й краю. Стол по -ям с резьбою - стіл із різьбленими закрайками. С которого -аю начинать пирог - з котрого кінця починати пирога? На реке лёд по -ям - на річці крига край берегів. Уже пришёл край моему терпению, а где край бедам! - уже мені терпець урвався, а лихові кінця немає! Он хватил, хлебнул через край - він перебрав міру, він хильнув через міру. На краю света - на краю світа, край світа. На краю пропасти - край безодні. На краю гроба - одною ногою в труні. Он был на краю гибели - він мало не загинув. Я проехал Украину из края в край - я переїхав Україною з кінця в кінець, я проїхав Україну від краю до краю. На край - (на) край. [Скажи-ж мені: де мій милий. Край світа полину (Шевч.)]. Вдоль края - понад, понад край, вкрай чого. [Понад шляхом щирицею ховрашки гуляють (Шевч.). Їхала пані вкрай города (Номис)]. На краю, с -аю, нрч. - край, покрай, накрай, наузкрай чого, кінець чого. [Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). Потім на світанні, як біляві хмари стануть покрай неба, мов ясні отари… (Л. Укр.). Жила вдова накрай села (Пісня). Наузкрай ниви курився димок (Сл. Грінч.)];

2) (ребро, грань) руб (-ба), пруг (-га), рубіж (-бежа), ребро, край. [Ударив рубом лінійки (Сл. Ум.). Вдарився об двері, об самий руб (Сл. Ум.). Об піл, об рубіж головкою вдарилося (Пирятинщ.)]. Край скошенный - скісний руб (край). Край острый (орудия, инструмента) - гострій (-рія), ум. гострієць (-рійця); (тупой) хребет (-бта), рубіж (-бежа). [Ледве махала сокирою, б'ючи вже обухом, а не гострієм (Грінч.). Хребет пилки. Рубіж ножа]. Край поперечный - торець (-рця). [Торці клепок звичайно скісно обрізують (Бондарн. виробн.)]. Край кристалла - кристаловий руб. Гора с зубчатым верхним -аем - гора з зубчастим хребтом. Гора с зубчатыми боковыми -ями - гора з зубчастими ребрами;

3) (страна, область) країна, край, україна, сторона, земля, ласк. країнка, країнонька, країночка, сторононька, стороночка, (территория) терен (-рену). [Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). Ой, пошлю я зозуленьку в чужую країноньку (Пісня). У якому краї мене заховають? (Шевч.). Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких (Пісня). На тій прославній Україні, на тій веселій стороні (Шевч.). Полину я в чужу сторононьку шукать таланоньку (Пісня). На чужій сторонці найду кращу або згину, як той лист на сонці (Шевч.). Встає шляхецькая земля (Шевч.)]. Какими судьбами вы в наших -ях? - яким вас вітром занесло до нас? Тёплые края - теплі краї, (мифол.) вирій, ирій (-ію и -ія). [Зажурилася перепілочка: бідна моя голівочка, що я рано із вирію прилетіла (Пісня)]. Родной край - рідний край, батьківщина; срвн. Родина. [Треба рятувати рідний край (Сторож.)], Далёкий край, дальние края - далекі краї, далека сторона, далекий край, (метаф.) не близький світ. [Одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.)]. Чужие края - чужина, (ласк. чужинонька), чужа сторона, чужа країна, чужий край. [Тяжко-важко умирати у чужому краю (Шевч.). Свій край, як рай, чужа чужина, як домовина (Приказка). Виряджала мати доньку в чужу сторононьку (Пісня)]. По чужим -ям - по чужих краях, по світах. [Не забував він і того, що по світах робиться, по інших сторонах (Єфр.)]. Познакомиться с чужими -ями - чужих країв побачити, світа побачити. [Побуває наш у солдатах, світа побачить, порозумнішає (Крим.)]. Путешествовать по чужим -ям - мандрувати (подорожувати) по чужих сторонах (краях). Заморский край - заморський край, заморська сторона, замор'я (-р'я). Работы у нас непочатый край - у нас праці сила- силенна;

4) (часть говяжей туши) край. [Товстий край. Тонкий край].

* * *

1) (предельная линия, окраина) край, род. п. кра́ю; ( конец) кіне́ць, -нця́; (верхний обрез стенок сосуда, перен.) ві́нця, -нець

2) (область, местность, административно-территориальная единица) край; ( страна) краї́на

* * *

1) (обрыв, бездна) прорва, -вы жен., бездань, -ні жен., бяздонне, -ння ср., прадонне, -ння ср.

2) перен. (глубокое расхождение) прорва, -вы жен.

3) (множество) разг. процьма, -мы жен.

безліч, -чы жен.

совер. прапасці, мног. папрападаць

(исчезнуть — ещё) знікнуць

(утратиться — ещё) адпасці

(погибнуть — ещё) згінуць, загінуць